За останні століття статус жінок помітно змінився. Те, що ми у 21 столітті вважаємо звичним — можливість здобути освіту в університеті, право на спадщину, виборче право, доступ до ринку праці, репродуктивне планування та інше — стало реальністю завдяки багаторічним зусиллям у різних країнах світу. Далі на kharkovchanka.
Фемінізм — це рух, спрямований на забезпечення рівних прав і можливостей для жінок і чоловіків. Він є соціальною теорією, яка критикує патріархат як несправедливу модель суспільного устрою, а також рухом, що сприяв підвищенню статусу жінок у багатьох суспільствах.
Історія фемінізму в Україні
Перші жіночі організації на українських землях почали з’являтися у другій половині 19 століття. Це було спричинено впливом загальноєвропейського жіночого руху, який об’єднував низку суспільних ініціатив, започаткованих, очолюваних і підтримуваних жінками.
Цей рух, спрямований на досягнення політичної, соціальної та професійної рівності між жінками та чоловіками, часто називають емансипацією або фемінізмом.
На початку свого зародження на українських землях, що перебували в межах кордонів Російської імперії, жіночий рух був досить однорідним і не завжди організаційно самостійним: жінки об’єднувалися переважно задля спільної освітянської та доброчинної діяльності.
У часи Радянського Союзу фемінізм набув офіційної форми, але залишався підконтрольним державі. Декларуючи рівність, влада запроваджувала квоти для жінок у політиці та на виробництві. Однак патріархальні стереотипи залишалися поширеними, а жінки виконували переважно подвійне навантаження: на роботі й удома.
До 1990 року фемінізм в Україні через відсутність незалежної держави, розвивався в рамках боротьби за соціальні та національні права. Цим він значною мірою відрізнявся від фемінізму західноєвропейського. Боротьба за права жінок в Україні — за політичне право голосу, доступ до освіти та влади була невіддільною частиною боротьби за національну рівноправність.
З набуттям незалежності, у 1991 році, український фемінізм пережив нове піднесення. Створювалися організації, які виступали за гендерну рівність. Важливими темами стали боротьба з домашнім насильством, участь жінок у політиці, а також рівні можливості на ринку праці.
Усі етапи розвитку фемінізму були необхідними, адже без них жінки не змогли б отримати ті права, які вони мають сьогодні. Водночас варто зазначити, що наше суспільство залишається патріархальним, і саме це стало основою для виникнення фемінізму та його рухів. Протягом століть чоловіки ставилися до жінок зверхньо, позбавляючи їх права на особистий розвиток, участь у виборах і свободу висловлювання. Домінував стереотип: «Якщо ти жінка, твоє місце — виховувати дітей, а чоловік має забезпечувати родину».
Гендерна рівність: як проходять марші за права жінок у Харкові
Марші за права жінок у Харкові – це щорічні акції, які зазвичай відбуваються 8 березня, з метою привернення уваги до гендерної нерівності, проблем домашнього насильства, соціального захисту жінок і їхніх прав.
До 2022 року ці марші були щорічними заходами, організованими феміністичними та правозахисними організаціями. Головними темами заходів ставали питання боротьби з домашнім насильством, забезпечення рівності у працевлаштуванні, доступу до медичних послуг та ратифікації Стамбульської конвенції. Учасниці й учасники виголошували промови, тримали плакати та проводили мирні демонстрації, закликаючи до змін у суспільстві.
Після 2022 року традиційні марші трансформувалися в нові ініціативи. Активістки зосередили свої зусилля на наданні гуманітарної допомоги, психологічній підтримці та просвітницькій діяльності, спрямованій на захист прав жінок у воєнний час.
Марші за права жінок у Харкові стали важливим символом боротьби за гендерну рівність. Вони сприяли розширенню дискусій про права жінок, привертали увагу суспільства до системних проблем і закликали до змін у законодавстві та суспільній свідомості.
Відомі феміністки: жінки-лідерки
Анна Шаригіна — українська феміністка, ЛГБТ-активістка, правозахисниця та громадська діячка, яка зробила значний внесок у розвиток правозахисного та гендерного рухів в Україні.
Співзасновниця ГО «Сфера». Організація займається захистом прав людини, зокрема прав жінок і ЛГБТК спільноти. Вона сприяє створенню рівноправного суспільства без дискримінації за ознакою статі, сексуальної орієнтації чи гендерної ідентичності.
Анна є активною учасницею «Харків Прайду» та інших заходів на підтримку прав ЛГБТК спільноти. Її діяльність спрямована на формування толерантного суспільства та боротьбу з гомофобією. Також Анна бере участь у міжнародних конференціях, представляючи український досвід боротьби за права жінок і протидії дискримінації на глобальному рівні.
Аліна Фролова — українська фахівчиня у сфері національної безпеки, стратегічних комунікацій та гендерної рівності, яка походить із Харкова. Її діяльність охоплює як державний, так і громадський сектор, зокрема з акцентом на розбудову безпечного, демократичного суспільства в Україні.
Аліна є активною промоторкою принципів гендерної рівності у сфері безпеки та оборони. Вона ініціювала проєкти, спрямовані на розширення участі жінок у секторі безпеки та боротьбу з гендерними стереотипами.
Представляє Україну на міжнародних форумах та конференціях, де порушує питання жінок у безпековій сфері, боротьби з дискримінацією та посилення ролі громадянського суспільства.Її діяльність сприяє створенню рівних умов для жінок і чоловіків у сферах, які традиційно вважалися «чоловічими», зокрема в секторі безпеки та оборони. Також внесок у реформи й посилення ролі жінок у ключових державних сферах є значущим кроком до більш інклюзивного суспільства.