Коли в наш час харків’янки дізнаються про моду на жіночі зачіски, якої дотримувалися їхні бабусі та прабабусі, вона здається незрозумілою, а часом навіть кумедною. Але модниці того часу намагалися виглядати стильно та доглянуто. Пропонуємо короткий екскурс по історії жіночих зачісок, які були поширені в нашому регіоні. Далі на kharkovchanka.
“Переворот” у моді на початку 20 століття
На початок минулого століття жінки увійшли з усталеною традицією – носити довге волосся. Мешканки Харкова воліли збирати волосся у коси, робити різні зачіски. А мешканкам регіону було звичніше збирати волосся в пучок і покривати голову косинкою чи хусткою. Але все різко змінилося в перші роки 20 століття.
У Європі на піку популярності були короткі жіночі стрижки та мешканки Харківщини, як і інших прогресивних міст Радянського Союзу, швидко перейняли цю тенденцію. У 1910-ті роки у Харкові відкривалися перші перукарні чи цирульні. І вже тоді найчастішим запитом серед жінок були стрижки “під хлопчика”. У роки Першої світової війни вони стали більш поширеними. У 1920-х роках харківські модниці найчастіше просили перукарів про стрижку “бубі-копф”. Вона мала різні варіації та пасувала багатьом.
Цікаво, що пояснити таку різку зміну в уподобаннях жінок важко. На Харківщині протягом століть ознакою жіночої краси вважалася довга коса. Вважається, що прогресивні харків’янки, обираючи короткі стрижки, хотіли підтримати рух феміністок, які боролися за зміни та права жінок. Також причиною могла бути ще й ситуація у воєнний час. Доглядати за довгим волоссям у багатьох жінок просто не було можливості.
Середина 20 століття
Після 1930-х років у моді стає жіночність і чуттєвість, тому серед харків’янок знову має попит довге волосся. Тільки тепер вони приділяють зачіскам набагато більше часу та сил. Волосся укладають у різні пучки, популярними стають хвилі та завивка. У 1930-1940-ті роки у Харкові відкривається велика кількість перукарень. І якщо раніше мешканки міста ходили в них здебільшого для того, щоб вчасно підстригтися, а іноді й пофарбуватися, то в цей час до майстрів починають звертатися набагато частіше.
У період після Другої світової війни, коли після бомбардувань Харкова більшість перукарень було зруйновано, у місті починають активно працювати майстри вдома. У 1970-ті роки з’являється мода на плетіння. У місті свої послуги з плетіння кос пропонують як приватні майстри, так і перукарні.
У 1980-х роках для створення зачісок активно використовували аксесуари. Багато харків’янок купували їх на Благовіщенському ринку, де були точки, в яких продавалася продукція, яка раніше вважалася дефіцитною. Харків’янки вчилися робити зачіски в домашніх умовах і часто використовували обручі, шпильки, стрічки та шпильки.
Кінець 20 століття та наш час
У 1990-ті роки стали модними різноманітні зачіски, багато з яких актуальні й досі. Наприклад, серед харків’янок мали попит:
- гладке, пряме волосся з проділом посередині;
- пишне, хвилясте волосся з високою чубчиком;
- високий хвіст “мальвінка”;
- пишні хвости, зроблені з верхньої частини волосся;
- кілька кос;
- “гульки” або “пучки”.
У 2000-ті роки в моді була простота та мінімалізм. Харків’янки не хотіли витрачати час на створення складних зачісок, тож дівчата та жінки часто ходили з розпущеним волоссям. Складні зачіски були актуальними лише для урочистих випадків.
У 2020-і роки поняття “модної зачіски” почало себе зживати. Харків’янки намагаються шукати власний стиль та дотримуються його. Стилісти та перукарі радять стрижку та зачіску виходячи не з доступних матеріалів чи модних віянь, а з особливостей зовнішності конкретної клієнтки. Зачіска вважається засобом самовираження і в наш час її вибір не обмежується нічим.