Історія вишивки на Харківщині

Українці й вишивка — неподільні поняття. Скіфи, сармати, кіммерійці прикрашали одяг із льону, шкір тварин вишитими геометричними орнаментами, що складаються зі свастик, меандрів, хвиль. Археологи також знаходили фігурки людей в одязі з елементами вишивки на золотих прикрасах та статуетках. Далі на kharkovchanka.

Історія виникнення вишивки в Україні пов’язана з Трипільською культурою, яку відносять до епохи пізнього неоліту. Відомо, що трипільці були майстрами гончарного мистецтва. Вони не лише виготовляли глиняний посуд, а й прикрашали його характерними спіральними та хвилястими візерунками. Історики припускають, що подібні орнаменти використовувалися для оздоблення одягу трипільців. Проте до наших днів тканини з льону та коноплі не збереглися, а єдиними свідками тієї епохи залишаються фрагменти трипільської кераміки.

Українці вже століттями прикрашають одяг вишивкою, додаючи до нього унікальні орнаменти та узори. Національна вишиванка України здобула популярність і визнання далеко за межами країни. Вишитий одяг кожного регіону має свої особливості: різниться техніка виконання, форма, кольорова гама та візерунки, що створюють неповторне культурне надбання.

Кольори та орнамент 

На Харківщині вишивка зазвичай виконувалася грубою червоною ниткою в техніці «хрестик», що надавало візерункам рельєфності. Водночас цей регіон не має чітко визначеної панівної техніки чи орнаменту. Харківські майстрині активно запозичували візерунки та мотиви з різних куточків України, що створило напрочуд різноманіття технік і малюнків у місцевих вишиванках.

Особливою рисою харківських вишиванок є зображення дерева життя, яке часто зустрічається на їхніх сорочках. 

Червоний колір уособлює енергію та пристрасть. Він символізує життєву силу й жагу до життя, яка може проявлятися не лише в любові, а й у прагненні до повноти існування. У другому значенні — це любов, почуття глибокої прив’язаності та відданості.

Чорний колір на вишиванці має багатозначний символізм, і однозначно пояснити його значення неможливо. У віруваннях наших предків цей відтінок, з одного боку, уособлював родючість землі, мудрість і знання. З іншого боку, він асоціювався з трауром, смертю та печаллю.

Орнамент вишиванки був надзвичайно різноманітним і мав глибокий символічний зміст. Він міг передавати закодовану інформацію, як-от символ родючості — дерево, де коріння уособлює предків, стовбур — сучасність, а верхівка — вищий духовний світ, або образ свободи — птаха.

Слобожанська культура вишивки

Вишивка Слобожанщини, в якій відображені спільні риси багатьох регіонів України, зокрема колишньої Гетьманщини, вирізняється рослинними, геометричними та геометризованими орнаментами.

Вишивка червоними, червоно-чорними нитками, сполученням м’яких пастельних тонів, білим по білому. 

Є кілька різноманітних технік вишивання: лиштва, вирізування, солов’їні вічка, курячий брід, рушникові шви, хрестик.

Геометричний орнамент є найдавнішим за походженням. Він складається із геометричних фігур: квадратів, ромбів, трикутників, які можуть мати різноманітні варіанти внутрішнього та зовнішнього оформлення.
Поєднання цих елементів у різних комбінаціях створює безліч варіацій орнаментальних композицій із чітким, нескінченним ритмом.

Символи на вишиванці 

Символи на вишиванці відображають вірування давніх українців у сили природи, шанобливе ставлення до світу та любов до краси. Вишиванка стала своєрідним оберегом, «закодованим» на щасливу долю для того, хто її носить.

Традиційні символи вишиванки — це: 

1. Квадрат — достаток та добробут. 
2. Коло — насамперед, символ сонця та божественної енергії. Означає неперервність буття, вічність.
3. Ромб — родючість, поєднання землі та сонця. Водночас ромб з крапками посередині символізує засіяне поле.
4. Зорі — захист від хвороб.
5. Виноград — сімейне щастя, добробут.
6. Калина — любов, краса, материнство.
7. Квітка маку — захищає від “поганого ока”.
8. Серце — щасливе сімейне життя.