Традиційний український одяг має багато різноманітних елементів і особливостей у різних регіонах України. Ці елементи, крім прикрашання людини, часто мали різноманітні значення. Одним із таких елементів одягу є вінок, у якому кожна деталь мала свій обрядовий сенс. У різних областях жіночі прикраси, які вдягали на голову, мали свої традиційні особливості. Чим відрізнялися, а в чому були подібні українські вінки Слобожанщини від вінків інших регіонів? Далі на kharkovchanka.
Символічне значення вінків
Історики вважають, що цей елемент традиційного одягу з’явився ще в дохристиянські часи як частина язичницьких обрядів. Вінок був частиною весняних обрядів закликання тепла і літніх обрядів, які проводили на купальські свята.
Вінки мали багато значень. Так, наприклад, з 13 років і до шлюбу, дівчата часто плели вінок, який мав привертати в життя кохання. Вінок вірності дівчата плели й дарували хлопцю, розлучаючись на тривалий термін зі своїм майбутнім нареченим. Вінки також мали приносити в життя дівчини, яка їх робила й носила, здоров’я, щастя в стосунках. Інколи вінки символізували надію на зустріч з близькими після розставання. Вінки також слугували символом Сонця, яке в давнину асоціювалося в людей із теплом, світлом, літом, розвитком, ростом, молодістю, миром, і загалом з позитивними аспектами життя.
Вінки з живих квітів і трав
Оскільки в давнину не було матеріалів, з яких можна було створити штучні квіти, у той період історії вінки створювали з рослин. Пізніше ця традиція продовжувалася, зокрема, на свято Івана Купала. Весь теплий період року, коли вінок можна було сплести з рослин, вінки створювали з трав, які росли на подвір’ї та довкола нього. У кожної рослини та квітки у вінку було своє значення.
Рослини у вінку, крім символічного сенсу, часто мали й практичне застосування. Їх засушували та використовували пізніше в холодну частину року. Для вінка й подальшого вжитку збирали лікарські трави. Їх відварювали та пили трав’яний чай для лікування та профілактики хвороб, у воді з травами мили волосся та купали дітей.
Вінки зі штучних матеріалів
Розвиток промисловості, зокрема хімічної, вплинув на виготовлення вінків. Квіти для них почали робити з кольорового паперу, який опускали в парафін, щоб зробити штучні квіти довготривалішими, а пізніше з пластику.
На Слобожанщині був поширений варіант зачіски зі стрічкою. Її пов’язували довкола голови та вплітали в одну або дві коси.
Особливістю вінків Харківщини було те, що в давнину до вінка додавали стрічки одного кольору, а не різноколірні, як було заведено на заході України, але до наших днів дійшов різнобарвний варіант. Також на противагу великим та високим вінкам, які робили в інших регіонах, на Слобожанщині вінки створювали не дуже великих розмірів.
Весільні вінки
Від вінків, які створювали для інших свят, сильно відрізнялися весільні вінки, які вдягала наречена. Оскільки на Слобожанщині часто грали весілля на свято Покрови, яке відзначають восени, то для весільних прикрас використовували вінки, які створювали з краплинок воску або з паперових квіток, які занурювали у парафін. Також на другий день весілля та інколи у повсякденному житті на голову жінки зав`язували хустку, у яку заправляли паперово-воскові квіти. Такі ж штучні квіти чіпляли на одяг нареченого.
Оскільки воскові вінки були складними у виготовленні, не всі дівчата мали змогу створювати їх самостійно, тому часто їх купували у майстринь. Інколи такі вінки брали напрокат, тому що вони коштували дорого й не всі родини наречених мали змогу придбати такий виріб.
Весільні воскові вінки були популярними з другої половини XIX століття до першої половини XX століття. Їх поступово витіснила мода на весільну фату, яка прийшла до Слобожанщини з Європи.