Через національний одяг кожної країни відображається свідомість нації, її культура та цінності. Український національний одяг втілює у собі історичний дух народу, релігію, любов до яскравих кольорів та витонченість. Простежується це навіть у фольклорному надбанні народу: в українських колискових, віршах, казках тематика національного вбрання посідає чільне місце. Так прищеплювали любов до свого зовнішнього вигляду. Тому українці завжди виглядали охайно. Далі на kharkovchanka.
Кожна область України має свої відмінності в елементах традиційного одягу. Проте загальна єдність все одно добре проглядається по всій країні.
Різновиди традиційного українського одягу
Є певні риси, що притаманні саме українському національному одягу:
- практичність та краса, що поєднуються у простоті фасону;
- значна кількість великих яскравих складників;
- доповнення аксесуарами як жіночого, так і чоловічого одягу;
- виготовлення вбрання суто з натуральних тканин.
Чоловічому вбранню характерні великі та строгі елементи орнаменту. Вони символізували мужність, стійкість, витримку, силу. Жіночий одяг навпаки розшивався візерунками з переплетінням тонких ліній. Дитячий одяг був з простакуватим малюнком.
Основу чоловічого гардероба складала сорочка, шаровари та кушак. Сорочки були з вишитими комірцями або з вирізами. Виготовлялися вони зазвичай з грубого полотна. На низ одягали широкі лляні або сукняні шаровари. Деякі чоловіки з півночі та заходу України носили вузькі штани схожі на сучасні “дудочки”. Підв’язували їх широким поясом, що називався кушаком. Застібався він за допомогою крючків.
Жіноча сорочка була набагато довша за чоловічу. Сорочки були або з дешевого грубого, або з дорогого білосніжного полотна. Але завжди гарно вишиті на рукавах, горловині та внизу. Заміжні жінки часто носили жупани (сучасні жилети).
Як виглядав одяг мешканців Слобожанщини у давнину?
Про чоловічий одяг мешканців Слобожанщини відомо небагато. Він швидко зношувався, тому навіть в музеях мало його зразків. Зазвичай у давнину чоловічий одяг складався з сорочки, штанів, поясу та свити. Для пошиття використовувалася одна й та сама тканина, що й для жінок. Проте господар мав носити сорочку простішу, ніж господиня. Тому чоловічі сорочки були з трохи вишитою горловиною та рукавами на манжетах. Для того, щоб можна було зручно носити з собою інструменти, поділ сорочки заправлявся широким поясом.
Єдиним головним убором взимку була смушева шапка, а влітку – солом’яний бриль. Ходили зазвичай босоніж, але коли наступали холоди, то діставали чоботи або черевики.
Вбрання жінки змінювалося разом з її статусом протягом життя. Молодиці завжди носили яскравий, різнобарвний одяг. Заміжні жінки ходили в більш скромному одязі спокійних відтінків. Те саме стосувалося й жіночого волосся. Дівчата до заміжжя вплітали в коси яскраві стрічки або робили вінки з живих квітів, а жінки старшого віку ховали волосся під шапочку-очіпок або хустку.
Чоловіки з прикрас мали тільки хрестик, водночас жінки обожнювали носити намиста, сережки, персні і т. д.
Про дитячий одяг відомо мало, зазвичай його відшивали з батьківських зношених речей. Стаючи більш дорослою, дитина одягалася в речі схожі на батьківські.
Що залишилося від традиційного українського одягу у сучасному Харкові?
До наших часів з традиційного українського одягу “дожили” тільки вишиванки. Вони вважаються святковим вбранням харків’ян. Проте рідко, але можна зустріти на вулицях міста того, хто носить вишиванку як альтернативу робочій уніформі. Школярі також можуть замість стандартної білої сорочки одягати більш святкову вишиванку.
Сучасна українська вишиванка вважається традицією, яка підлаштувалася під сьогодення. Її можна придбати в магазині, на ринку або замовити в інтернеті. Зазвичай вишиті сорочки поступають у продаж невеликими партіями, а візерунок на них виконаний машинною ниткою. Виробники безперервно підлаштовуються під тенденції моди, пропонуючи покупцям незвичайні фасони та кольори.
Можна знайти майстрів, які займаються вишиванням сорочок традиційним методом. Ручна робота коштуватиме набагато дорожче, проте буде виконана під індивідуальні побажання замовника. У орнаменті такої вишиванки зберігається її сакральний зміст, тому вона буде виконувати захисну роль для свого власника.
Одяг з вишитими етнічними мотивами сприймається як спосіб вираження свого патріотизму. Поступово до українського орнаменту додалися елементи державної символіки. Зображення на одязі прапора, тризуба, слів українського гімну доповнюють образ сучасного українця.
Щорічно у Харкові до Дня Державного прапора України влаштовують парад вишиванок. Це пов’язано із тим, що День Державного прапора збігається із Днем міста. Тому харків’яни особливо ретельно та завчасно готуються до свята. Декілька тисяч харків’ян збираються у центрі міста, щоб разом пройтися та показати свою національну позицію. Одягнені у вишиті сорочки та під українські пісні, вони йдуть містом. Під час параду у 2021 році на чолі колони несли український прапор розміром 6 на 4 метри. Патріотичну ходу було прокладено від площі Конституції до пам’ятника Т. Г. Шевченка.