Марія Вікторівна Бурмака ― талановита українська співачка, щира донька своєї Батьківщини, освічена, інтелігентна та глибоко фанатична особистість. Фанатична, звісно, у хорошому сенсі слова. Марія, як і годиться справжньому артисту, несе своє певне світобачення у маси, подає приклад, завжди тримається на одній хвилі із сучасністю. Далі на kharkovchanka.
Марія Бурмака не з чуток знає, що таке протистояння (у тому числі ― на культурному фронті), і як це ― виборювати свою незалежність. У далекому 1990 році вона була серед тих, хто наважився утворити живий ланцюг єдності і соборності України ― від Івано-Франківська до Києва. Про це вказано на сайті Suspilne.media. А ще Марія ― одна з тих людей, хто своєю працею прославив Харків, змусив про нього говорити, бо народилась і виховувалась саме тут.
Юність Марії Бурмаки та її перші кроки на творчому шляху
Марія Вікторівна Бурмака народилась 16 червня 1970 року в Харкові у родині освітян. Її батьки займались педагогічною діяльністю. Батько Марії, Віктор Павлович Бурмака, викладав історію у різних вишах Харкова. Марія з дитинства виявляла інтерес до музики: вона здобула освіту у музичній школі за класом гітари. Базову середню освіту отримала в Харківській загальноосвітній школі №4.
З ранніх літ співачка виконувала українські народні пісні. Як вона стверджувала, татко почав вчити її української мови у 4 роки. У 1987 році Марія вступила на філологічний факультет ХНУ ім. В.Н. Каразіна. А вже наступного року вона стала створювати власні композиції на вірші давніх і сучасних вітчизняних поетів.
Марії вдалося не лише побудувати музичну кар’єру, але й досягти успіху в науці. Вона захистила кандидатську дисертацію з філології. Паралельно з процесом навчання в університеті потроху вже займалась своїм просуванням у якості виконавиці. У 1989 році Бурмака виграла гран-прі фестивалю авторської пісні “Оберіг” у місті Луцьк. Стала лауреаткою фестивалю “Червона рута” у Чернівцях. У 1990 році вийшла перша аудіокасета артистки “Марійка Бурмака. Ой, не квітни, весна”.
Стрімкий кар’єрний зліт у шоу-бізнесі
Марія Бурмака записала на канадській фірмі “Євшан” свій перший компакт-диск у 1991 році. Ця платівка, названа на її честь, стала першим в історії альбомом, записаним українським виконавцем. Далі все відбувалося дуже швидко і водночас продуктивно. У 1994 році трапляється вихід другого альбому “Лишається надія”.
Наступного року Бурмака здійснює свій журналістський дебют: вона підготувала авторську програму “КІН (Культура, інформація, новини)”, яку неодноразово визнавали найкращим культурологічним проєктом вітчизняного телебачення. Упродовж 1990-х років молода зірка працювала телеведучою на каналі “СТБ”.
Вклад Марії Бурмаки в українську культуру був гідно відзначений державою: вже у 1997 році вона отримала звання заслуженої артистки України. Як розповідає виконавиця, шлях у шоу-бізнесі, де здебільшого перевагу мають поп-співаки, для неї не був легким. Всі щаблі в своїй кар’єрі доводилось здобувати наполегливою працею. Марія завжди пливла нібито повз загальної течії, десь збоку, бо не вписувалась у формат. Однак це не завадило їй закріпитися на олімпі слави, і більш його не покидати.
Самобутня, неповторна, щира співачка регулярно представляла публіці нові платівки. Її композиції набули популярності не лише в Україні, але й за межами рідної землі. У 2005 році Бурмака записала кілька англомовних версій своїх пісень і зняла нові кліпи, дала благодійні концерти у Північній Америці. У 2009 році її визнали народною артисткою України.
Марія ніколи не лишалась байдужою до того, що відбувається в її країні. Вона зізнається, що про російське вторгнення і велику війну її попереджав ще покійний батько ― історик за фахом. Влітку і восени 2014 року в складі туру “Підтримаємо своїх” виступала в зоні АТО, у прифронтових містах, і брала участь у концертах. Всі кошти, зібрані таким чином, направили на потреби добровольчих батальйонів. Бурмака активно займається волонтерською і благодійною діяльністю. Її серце завжди відкрите для народу.
Можна сміливо стверджувати, що Марія Бурмака ― яскрава представниця нового жанру, який називається буквально “співана поезія”. Її творчість, як ковток чистої джерельної води, дає заряд позитивної енергії, відновлює душевну рівновагу, і залишає по собі найкращі почуття.