Чи ви знали, що в Україні жінки складають майже вдвічі більшу частку науковців порівняно з середнім показником у світі?
Усі країни 11 лютого святкують Міжнародний день жінок і дівчат у науці — нове, але значуще свято. Це рішення було прийняте Генеральною Асамблеєю ООН у 2016 році, щоб гарантувати жінкам і дівчатам рівний доступ до науки та їхню активну участь у наукових дослідженнях. Далі на kharkovchanka.
Водночас виникають запитання: чи дійсно існують перешкоди для рівноправної участі жінок у науці поряд із чоловіками, і наскільки в Україні забезпечується гендерна рівність у цій сфері? І взагалі чи може жінка бути у науці та комфортно при цьому себе почувати?
Чи властиві жінкам гострий розум, логічне мислення, цілеспрямованість, наполегливість і орієнтація на конкретний результат? Однозначно, так. Ба більше, жінки нічим не поступаються чоловікам.
Зокрема, винаходи та відкриття, здійснені жінками в таких галузях, як молекулярна біофізика, хімія, біологія, медицина, психологія, наноматеріалознавство та комп’ютерна інженерія, підтверджують це і спростовують стереотипи щодо жіночої логіки.
Бути жінкою в науці – як це?
В Україні налічується 24 862 дослідники, які проводили наукові дослідження та розробки в установах національних академій наук. Серед них 11 786 — жінки. Це означає, що жінки становлять близько половини науковців, що свідчить про певний рівень гендерної рівності в науковій сфері.
Обдаровані українські науковиці ведуть дослідження не лише в Україні, а й за кордоном.
Жінкам та дівчатам у науці доводиться стикатися із соціокультурними стереотипами. У багатьох жінок, попри їх успішність у точних науках, формується уявлення про те, що займатися наукою більш притаманно хлопцям.
Вклад жінок у розвиток науки
Олександра Єфименко – вчена, історикиня, емансипатка.
Вона працювала у Харкові, була активною діячкою історико-філологічного товариства при Харківському університеті. Дослідниця опублікувала серію статей, присвячених історії України, зайняла перше місце у конкурсі на найкращий підручник з історії України, активно виступала за надання офіційного статусу української мови.
Науковиця активно займалася громадською діяльністю, виступала за жіночу емансипацію. Вона обіймала посаду заступниці голови Харківського видавничого комітету, організувала історичний гурток у Харкові та читала лекції в Харківській бібліотеці.
Любов Мала – доктор медичних наук і одна із засновників Академії медичних наук України, стала ініціатором створення кардіологічних відділень для пацієнтів із гострим інфарктом міокарда.
Її основні наукові роботи зосереджені на дослідженні серцево-судинних захворювань при туберкульозі, ролі нейрогуморальних механізмів у запобіганні серцево-судинним порушенням при хронічній недостатності кровообігу, а також на клінічній фармакології. У 1970 році вона першою в Україні запровадила систему поетапного лікування для пацієнтів з інфарктом міокарда.
Ольга Захожай — астрофізикиня, кандидатка фізико-математичних наук, старша наукова співробітниця Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України. Її дослідження зосереджені на екзопланетах — планетах за межами Сонячної системи, які обертаються навколо інших зірок. Вона співпрацює з Інститутом Макса Планка з астрономії, де проводила спостереження в Чилі.