Майже 200 років тому, в середині 19 століття, в Харкові, а точніше, в Харківській губернії проживала чимала кількість знатних родин. Мати титул графа і графині було звичним для того часу. Яскравою представницею харківського вищого суспільства була графиня Варвара Капніст. Це був той унікальний випадок, коли в одній людині гармонійно поєднувалися зовнішня та внутрішня краса. Вона була неймовірно шляхетною та щедрою графинею. Такі прекрасні якості були відмінною рисою сім’ї Капніст, яку батьки так уміло змогли вкласти у своїх дітей. Якою жінкою була Варвара Капніст? Яким був її внесок у Харків? Про це та інше розповість ця стаття. Далі на kharkovchanka.
Звідки родом
Варвара Василівна народилася в далекому 1841 році, або в Яготині, або на Харківщині. На жаль, перевіреної інформації про це не залишилося. Від народження вона була княжною Рєпніною, правнучкою останнього гетьмана Малоросії Кирила Розумовського. Майже все своє життя Варвара прожила в Харкові та області, лише іноді виїжджаючи до Києва. Зі своїм майбутнім чоловіком, Василем Капністом була знайома з дитинства. Він також був родом із цих місць. Бувши ще зовсім юними, вони одружилися та жили на два будинки. Взимку сім’я приїжджала до Харкова, а в літню пору – до села Михайлівка.
У батьківському домі Варвари, жінки володіли рукоділлям та були справжніми майстринями своєї справи. Ще бувши дівчиною, княжна Рєпніна вміла:
- вишивати скатертини і навіть сукні;
- плести з вовни (схоже на в’язання);
- ткати килими за старовинними зразками;
- розписувати кераміку.
Ці захоплення знаходили величезний відгук у серці Варвари. Подорослішавши і ставши графинею, вона розвивала та підтримувала майстринь свого регіону. Особливо гарні роботи викуповувала для власної колекції.
На фото: родина Капніст – Варвара Василівна (знизу праворуч) з чоловіком, дітьми та онукою.
Активна діяльність графині
Після заміжжя Варвара Василівна Капніст усю свою енергію спрямовувала на виховання дітей та громадську діяльність. Ця дивовижна жінка встигала скрізь – і з дитиною няньчитися, і організувати курси рукоділля, вирушити з чоловіком на ділову зустріч та надихнути інших знатних жінок на добрі справи.
Маючи своїх трьох дітей, завжди з любов’ю і турботою ставилася до дітей-сиріт. У селі Лебедин організувала школу для них, а також для дітей із незаможних сімей.
Графиня Варвара Капніст була меценатом багатьох благодійних проєктів. Багато років поспіль була опікуном Лебединського жіночого училища, яке з’явилося на базі жіночої школи, також заснованої графинею. Свою любов до рукоділля вона прищеплювала юним ученицям, запровадивши в програму училища навчання ручної роботи різного роду.
У своїй садибі, в Лебедині, регулярно влаштовувала благодійні вечори, бали та лотереї. Усі отримані кошти передавала на користь Лебединського благодійного товариства. Дбала вона також і про безхатніх літніх людей, організовуючи для них харчування та нічліг.
Брала активну участь у діяльності опікунських рад Харкова, які опікувалися старими дворянами, дітьми-сиротами та яслами. Також щедро фінансово підтримувала різноманітні Товариства, які допомагали трудящим жінкам, медичним установам, музикантам та художникам.
На фото: дом-музей Капністів у Михайлівці.
Спадщина графині
Варвара Капніст разом із чоловіком за своє життя зібрали величезну колекцію рідкісних предметів старовини, картин великих художників. Щоб усі ці реліквії були доступні людям, вони організували історичний художній музей. Знаходиться він у Михайлівці й донині.
Внесок у Харків також величезний. Саме Варвара Капніст побудувала замість старих дерев’яних будівель двоповерховий кам’яний флігель, який поки що знаходиться на Дмитрівській вулиці.
Звісно, найголовнішою спадщиною, яку залишила чудова графиня Варвара Капніст, можна вважати її особистий приклад. Доброта, щедрість, співчуття, турбота – ці якості говорять набагато більше, ніж її знатне походження. Вона, без сумніву – прекрасний приклад гідної людини!